Київ Модерн Балет мистецтво

"Маленьке свято"

14:54Анна Утина

  Зразу попереджаю, що попереду ще два пости. Підтягую хвости!)
  У мене зараз дві основні теми для роздумів - враннішні жахіття і завтрашній ДН.
Як це пов'язати? Легко. Занадто часто, за останні роки, ловлю себе на думці, що мене нічого не дивує. Вcе занадто логічно і послідовно, все можна пояснити.
  Та на будь-який запит з часом приходить відповідь. В мистецтві, для мене, першим відкриттям став Раду Поклітару. Це не рекламна стаття.
  Минулої п'ятниці я переглянула дві вистави - "Болеро" і "Дощ". Дві різні вистави, з різним глобальним підтекстом. "Болеро" - вічна бородьба за індивідуальність, та "Дощ" - долі конкретних людей, зовсім різних, але в таких типових ситуаціях.
   Характерна риса вистав - нетиповість, відповідність  смаку та світобаченню автора. Нe моє право хвалити когось, чи осуджувати, та в наш час люди занадто гучно кричать про свою  порожню "особливість", що неймовірних зусиль потрібно докласти щоб знайти тих "простих", чий слід викарбовується в серці.
  Потрібно пройти довгий і тернистий шлях щоб свої твори (про що б не йшла мова) іменувати мистецтвом, та чіпляти ярлики "якість", "рівень", чи таке смішне "лакшері". Пардон за ліричний відступ.
   Вертаючись до Раду Поклітару, та Київ Модерн Балету, мушу нагадати сумний факт, що частина танцюристів залишила театр, та незмінний-незамінний хореограф наважився набрати новий склад , та невпинно тренувати.
   В пошуках настрою, натхнення та просто приємних вражень, раджу завітати на вистави Київ Модерн Балету.













You Might Also Like

0 коммент.

Форма для связи