Найцікавіше ховається під носом. Так от, наприклад, дивилась я, майже щодня, на "Довженко-центр" і думала, що нічого хорошого там нема. Затхлий архів розгубленого потенціалу, а виявилось, що і під державним крилом працюють молоді амбітні і мрійливі.
Була собі фабрика, а потихеньку перетворилась у мистецький центр. Ще до того як потрапила в середину мала внутрішню рефлексію до московської фабрики "Красний октябрь" (пардон за паралелі). У приміщенні колишньої кондитерської фабрики, величезної бурої будівлі на березі річки, зараз розташовані "Стрелка", галереї і раніше був телеканал "Дождь". Справді цікаве місце неподалік від центру Москви. Та хіба ж я могла уявити, що поряд з домом матиму аналогічну мистецьку "стратегічну точку", де вже зараз проходять цікаві події, а з часом вони набудуть постійній основи.
Детальніше, що я там знайшла:
1.Архів. "Довженко-центр" зберігає величезну кінотеку.
Зразу розповім навіщо у нашому сучасному світі "плівка". По-перше - це формат кінофестивалів. По-друге - це єдиний носій, що зберігає кіно продукт протягом 100 років.
2.Локація. Саме таким терміном можна визначити його роботу зараз. Окрім власного виробництва та адміністрації "Довженко-цент" - це велика незадіяна площа. І вони залюбки стають вдячними орендодавець. Правда у випадку, якщо ви задіяні у мистецькій галузі і не йдете зовсім у розріз з концепцією закладу (різне буває).
Також "Довженко-центр" надає площі під культурні події різного штибу.
3.У процесі створення музею кіно, зі змінною експозицією.
4.Наближаються "Німі ночі" - кінофестиваль німого кіно, що раніше відбувався у Одесі, тепер матиме вірогідно постійну прописку у "Довженко центрі". Надбанням цього річного фестивалю стануть три ранні українські стрічки:
"Тарас Трясило"(1926)
"Свині завжди свині"(1930)
та "Небувалий похід" (1931)
